- облущувати
- -ую, -уєш, недок., облу́щити, -щу, -щиш, док., перех.1) Очищати від лушпиння, лузги і т. ін.2) перен., розм. Оббирати, грабувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
облущувати
Смотреть что такое "облущувати" в других словарях:
облущувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
облуплювати — юю, юєш, недок., облупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. облу/плять; док., перех. 1) Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. || Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття,… … Український тлумачний словник
облущити — див. облущувати … Український тлумачний словник
облущування — я, с. Дія за знач. облущувати … Український тлумачний словник
облущуватися — ується, недок., облу/щитися, иться, док. 1) Відпадати, осипатися дрібними частинками, шматками; лущитися. 2) тільки недок. Пас. до облущувати 1) … Український тлумачний словник
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови
облупляти — луплям, ляш, (облупити, луплю), Рс. Очищати від верхнього шару, покриття; обдирати, облущувати; чистити яйце … Словник лемківскої говірки
